UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лариса Омельченко: Подарована сорочка - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк, 11.01.2012 - 23:13
Вітаю Вас з Станіславщини, п. Ларисо! Рада Вашій відповіді і нашому порозумінню. Ця ситуація - добра наука для мене, бо я люблю "літати в хмарах" біля тих творів, які мені подобаються - римую емоції. І у попередньому випадку я любов явила вам - розбещеним дитятком - ненаситним очей, рук, слів і "дай" і "хочу" - всього, що творить те почуттєве диво! Обіцяю надалі бути більш стриманішою біля Вашої вродливої поезії. Я недавно робила виставку вишиття і витягла сорочки із бабусиної скрині. у мене руки тремтіли. На них оживало усе... До зустрічі в Слові. Щиро Оксана Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогенька Оксано, яке гарне у Вас ім'я! Дякую, за відгук! Дивлюся довго, довго на сорочки зі старовинної скрині Вашої бабусі... Так, скарб, безцінний! А Ви так оригінально, так, як ніхто... я ще ні від кого цього не чула: яку Ви тільки-но рецензію дали, коли характеризували свій душевний стан - в момент прочитання і сприйняття віршів! Правда,я ще не чула такого: і хочеться читати Ваші слова скоромовкою, ще, ще, ще!...То,справді - цікава мовна загадка великої за територією України: у нас, на східній, слова "ряднина", "писанина" - мають іронічно-негативне забарвлення, тому я тоді Вас і не зрозуміла. А на "низинку"... як мені соромно: взагалі подумала, що це... про "нізмєнниє чувства" (рос.). Ну, то нічого, тим цікавіше спілкуватися! А я була на Станіславщині! І в самому місті, і Тлумацькому р-ні,с. Королівка, і в Богородчанах! О, які смереки в Богородчанах!!! Оксано, справді, зустрінемося у слові. Пишіть свої поезії, читайте інші,надихаймося любов'ю, спілкуванням і... такими прекрасними вишиванками! 
Оксана Пронюк, 10.01.2012 - 22:47
Дорога п. Ларисо!Я дуже шаную Вашу творчість, вона у Вас особлива. Це моя вада, бо я люблю свої відповіді пзашифровувати, звичайно добрим. Кохання тернини - терпке, спрагле, вічне! ми у дитинстві просто об"їдали ці кущі! незабутній присмарк! Тому й виділила цей рядочок, бо зачепив душу. Вишита ряднина - у нашому краю шанована різдвяна скатертина - скарб родини. Вишита писанина - образний твір, як узор на полотні. Низинка - метод вишиття, коли на лице і навиворіток одинаково. А це означає, що падорована сорочка - скарб, а ваша поезія - як вишиванка. ну а низинка - що і те і те - миле серцю! Перепрошую щиро. З повагою до Вашого слова Світанок. 
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Світанок, ми з Вами говоримо однією мовою, але часом я не можу "в'їхати" у Ваші роздуми... Не ображайтеся, що назвала Вас чоловіком, ох, уже ж ті псевдо... Я згадала, як на мій вірш "Пісня ночі" Ви дали коментар: "О, неперевершене почуття розбешене!" Як мені було соромно, так зробилося... жарко: та що ж це таке, мене - за мою любов до свого чоловіка! - називають розбещеною?! Може, справді, про це писати? Але ж є жанр інтимної лірики, люди в усі часи хотіли виразити свої почуття через слово...Я тоді попросила у Вас вибачення за Ваші негативні почуття від вірша. А Ви відповіли, що, навпаки, сподобалось моє "пристрасне плетиво". Оце так, подумала я, і чого ж не сказати це одразу, та ще й так живо,оригінально? Дійсно, цікаво, просто філологічна загадка якась: говоримо однією мовою, відчуваємо однаково, а передаємо через мовні знаки, не завжди (мені) зрозумілі... Отак, і цього разу, мені здалося, що Ви засуджуєте ті "тернини", бо то ж і не тернини зовсім - то ж пиптики, пипки, соскИ, які "набухли коханням" (тобто затверділи)від доторку до старовинного полотна. Може, в цій сорочці колись наречена лягала на ложе у свою першу шлюбну ніч?.. А може, в цій сорочці колись, 100 років тому, жінка народила первістка?.. Вірш - еротичний, і ті птахи - то не птахи, а... мужчини! Дякую, мені з Вами цікаво! Давайте спілкуватися ще! 
Леся Геник, 10.01.2012 - 22:05
Та Ви не зрозуміли... Насправді їй - сподобалось... (Світанок - то жінка, до речі) Більше того - саме той рядочок несподівано зачепив...  
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесю, оце я попала... пальцем в небо! Ой, як соромно! Отак придумають люди собі псевдо - зпантелику збивають... Світанок...Це ж жінка, чутлива прекрасна жінка, а я?!І що тепер? Добре, хоч поговорили ми всі - втрьох, та прояснилося мені... Бачите, яка Україна велика, які різіні звичаї бувають, і це ж хіба погано?! Тільки що ось, прочитала "Світанкове" народознавче пояснення - цікаво ж! Але абсолютно - не так,як я звикла це сприймати... Дякую, дівчата, вік живи - вік учись... 
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... І чому той чоловік став дибки проти рядка:"І набухнуть коханням тернини"? Це що, щось таке "стидне", чи огидне, чи паскудне, чи те, про що заборонено говорити? Чи він забув, як сам був молодим? А може, він і зараз молодий, але от не сприйняв еротизму старовинної сорочки у моїй "вишитій писанині" - і все...Звичайно, скільки людей - стільки й думок...Дякую, Лесенько, що підтримали і зрозуміли! 
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ксенічко, Ви даєте мені крила для подальшого зросту і подальшої праці! Дякую!!!
Оксана Пронюк, 09.01.2012 - 23:22
І набухнуть коханням тернини Вже й не знаю що краще чи вишита ряднина, чи вишита писанина?! Низинка! ЧУДОВО!!! Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вишита сорочка (тільки не ряднина)- завжди краща, ніж поганий вірш, це правда. Вибачте, будь ласка, якщо від цього вірша Вам - прикрощі...
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно, дякую! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
