Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Той,що воює з вітряками: Квітка над прірвою - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ MADLEN, 03.03.2012 - 10:46
Я щосекунди п*ю тебе,я п*ю і відчуваю…Тепер,як вічність мить і навпаки…. Ніщо так болю не вгамує,як дотик рідної руки…. Юля Фінковська, 02.03.2012 - 19:43
останній рядок- перед як кома)))досить цікаво інтонаційно змінюється - перша строфа- перший катрен, такий собі заклик, прохання, далі змінюється ритм і міняється суть- відчувається певне полегшення, розрада тощо, наприкінці ритм знову змінюється, і це досить цікаво прослідковувати, як на мене.. от обгрунтування, чого загрібаю в обране)) от! |
|
|