Я стала сильніша,
Це правда повір,
Я ніжна, мрійлива,
А ти немов звір.
Втомилась я жити без тебе одна,
Вернися до мене й проснеться весна.
Я хочу побачити неба блакить,
Щоб в ній було щастя і радості мить,
Та це все напевно лиш самообман,
Тебе вже для мене розсіяв туман.
А я все сумую,надіюся знов,
На Віру,надію,і вічну ЛЮБОВ.
Та марно напевно чекати це все,
бо ти не вернешся , я ж знаю тебе.
Та ти памятай ,що життя внас одне,
І жити я буду, й любити тебе,
А ти зрозумієш коли все піде,
Та буде вже пізно не буде мене.
А зараз я поряд,цінуй просто це,
Не буде більш горя,воно все мине.
Дозволь просто знову бути разом,
І я подарую казку обом.
