Свобода є – життя не має
Скажіть, а хтось з народу знає,
Яка вона, та Україна?
Поділена, чи вже єдина,
Керована, чи незалежна
З майбутнім нашим, чи безмежна
Ота… оплакана піснями
Залежність наша ворогами.
Ми довго неньку боронили
Та так вже сталось, породили
Отих загарбників у нас
Для батьківщини, в тяжкий час.
У демократію вступили,
Та геть нічого не змінили,
Хоча, тримаємо в руках ми владу,
І бачимо відкриту зраду.
Раніше, чули всі Шевченка
А зараз бачать Тимошенко,
Всі знали: «Воля й козаки»
Натомість, «Влада і бійки».
Усе, що знаєш про поетів
Із їхніх строчок і куплетів
Що перш за все, вони бажали
Ба… навіть і життя віддали
Щоб наше… Наше покоління
Зростало без руки правління.
А ми, послухали… зробили,
Та вийшла мара… провалили,
Оте завдання патріотів,
Та досить вже! Не ідіотів,
Плекаємо в своїй душі…
Так вивільнімо разом всі,
Свої ідеї та любов,
Щоб закипіла в жилах кров
Тієї, що нас породила,
Ти станеш справжня, Україна!
