Вчора дощик промайнув і пішов у літо ,
Красу щедру полишив , ось вона , не спита ...
Персик - мрійник одинак , заглядає в вічі ,
Наче хтось там у душі , мені ставить свічі .
Гладіолус нахилився , на плече гербері ,
До майори усміхнувсь , й притуливсь до мене .
Хризантема на межі , з мятою шепоче ,
Подружитись каже їй , з грициками хоче .
Ось жоржинонька червона , вигляда з меліси ,
А за нею серед мальв , соняшник , як в лісі .
Такий гордий серед трав , він мажор на дачі ,
Бо у нього перший друг , амарант ледачий .
Синь небесна чарівні , волошки розкрились ,
Повтікали від мажора , до землі схилились .
Набундючився піон , під кущем ромашки ,
Ген в кутку розчервонілий , розпустив тормашки .
Покривало з диких трав , чебрецем розквітло ,
Навкруги , як на душі , вже тепло та світло .
Чорнобривці вмили личко , і проснувся ганок ,
Літо тихе на зорі , зустрічає ранок .
...Кожну квітоньку живу , Бог красою мітить ,
В якій хвильку спалахне , в якій зорям світить !
ID:
329204
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 10.04.2012 10:12:24
© дата внесення змiн: 18.08.2014 21:38:40
автор: Дід Миколай
Вкажіть причину вашої скарги
|
.
