У готичному небі
Хмарку в стилі бароко,
Як гігантську амебу,
Бачить сонячне око.
І яка в тім потреба
Так забратись високо,
Аж на готику неба
Хмарі в стилі бароко?
Що за мрія незгасна?
Чим ти, хмарко, щаслива?
Голуба протоплазма
Перелл’ється у зливу.
Та сріблясте ядерце-
Невгамоване серце-
Кличе хмару до готик:
Спробуй небо на дотик!
Хто я в світі широкім?
Сам питаю у себе.
Хмарка в стилі бароко
У готичному небі!
Ввись дивлюсь крізь осоку…
…Люди,хмари,амеби…
Божа мрія-бароко
У готичному небі.
