...Мандрівник і жебрак, і поет, і гуляка.
Не запитуй про те, що забув уже сам...
Віктор Кучерук Мимрення http://maysterni.com/publication.php?id=78260
Мало я не вдавився куском бараболі,
Не дивися на мене, кохана, з-під лоба.
Пізно через роки звинувачувать долю,
(Пам’ятаю, посватати кум мав дві спроби).
Ти не лайся, грішити на мене не варто
Бо поетів таких днем з вогнем пошукати!
Не пияк і не ледар, козирна я карта,
Усі гроші несу тобі, мила, до хати!!!
І не гірша ніж в інших у мене натура,
Мандрувати це гріх, ти скажи, коли ласка?..
Закипа мені кров, то не втримають мури,
Бо для мене місцина нова наче казка!
От таким я удався, мене не змінити,
Не чужий я тобі і не рідний аж дуже,
Але знаєш сама я тобою лиш ситий,
До чужих молодиць вже давно я байдужий.
Я благаю ще трохи тебе потерпіти
Пережди цю “хворобу середнього віку“
І колись ми удвох доглядатимем квіти…
Ну, прости не востаннє свого чоловіка.
01.06.2012
