Літо лягає на серце жагою,
Спраглі уста п'ють тіла росу.
Невпевнено, тихо, диво -ходою,
Пускає світанок на коси сльозу.
І зорепадом, і вишнепадом
Літо зачепить кожного з нас.
Небо нежданно посипало градом,
Хмарки кружляли свій вальс.
Трави жовтіють, лягають в покоси,
Жаби співають дуетом.
Ночі липневі такі стоголосі,
Духмяно пропахлися медом.
Маки розквітли, алі ті маки,
Що ваблять комах чистотою.
Вітер в садах колиха гамаки,
Розпечене небо грозою.