Я відкриватиму
Сховані під шкірою небесні крила
І починатиму
Йти стежинами, що ти відкрила…
Я замерзатиму
Від полум’я твоїх очей
І заклинатиму
Нехай сни мої хоч трішки обпече…
Ти розтанула
Сніжинками на віях
І мене втягнула
В загадкові протидії…
В яких, я повторився знову
Повірив у твою доброту
Але, потім зрозумів що це лиш змова
І що я покохав уже не ту….
Ілюзорний наступив світанок
Він не гоїть тисячі маленьких ранок
А лиш болісно, знищує наш квітень
В якому сонце тільки світить…
Дежавю, зустріло нас мовчанням
І серця кроки затулило
Я крикнув, а почув лише німі питання
І вони, серце просто спопелили…
