Великий світ, блаженні люди
Моя прекрасна сторона
Хоча думки блукають всюди
Але ж душа моя одна
Живемо ми на цьому світі
Не знаючи куди піти
Щоби були завжди у квіті
Наші серця на вік знайти
Куди податися не знаєм
І ніби серед пустоти
Роками в світі все блукаєм
Себе не можемо знайти
Забути хочеться, що було
Нас не цікавить, лише мить
А все звучить немовби соло
І серце хочеться втопить
У сльозах горя, від народу
Вони текли цілі роки
Звеличать нашу волю й вроду
Покажуть вам,- ми козаки
Це наший дух, це Українське
Не інше, наше, це ж життя
Не просто рідне, а Полтавське
Це воля наша і буття
24.08.2004 (Яресько Я.М).
