Як скінчилися сонячні дні -
Я побачила лист на порозі.
То привіт передала мені
Вже моя вісімнадцята осінь.
Значить, рівно два роки пройшло,
Відколи я зустріла страждання.
Воно глибоко в душу ввійшло -
І погасла надія остання.
Допиваю вже вкотре до дна
Повний келих міцної отрути.
Знов у всьому я винна сама,
Знову дала себе обманути...
Я сиджу біля свого вікна,
Заставляючи серце забутись.
Хто б подумав, що зможу сама,
Добровільно в кайдани закутись...
