Приходилось ли вам по опавшей листве
В парке осенью поздней прохаживать...
След зверей незнакомых в увядшей траве-
Очень пристально, долго разглядывать.
Запах прелой, но все еще желтой листвы-
Опьяняет, как часть не допитого
И грустит кто-то там, только точно не вы,
Под зонтом - у осины, раскрытого.
Сырость вовсе не требует угли поджечь
Воздух холодный становится гуще
И как хочется мне, ваше сердце разжечь,
Что в осенней запуталось пуще.
НЕДАЛЕКО ВІД МЕНЕ Є ДУЖЕ ВІДОМИЙ ГОЛОСІЇВСЬКИЙ ПАРК. БЛИЖЧЕ ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ ДОРОГИ ВІН ЗАНАДТО ОКУЛЬТУРЕНИЙ, А В ГЛИБИНІ Є ДИВОВИЖНІ МІСТИЧНІ КУТОЧКИ: ЦІЛА НИЗКА ОЗЕР... ОДНЕ ОЗЕРО ТАК ЗАРОСЛО ОЧЕРЕТОМ І ЛАТАТТЯМ, ЩО СХОЖЕ НА БОЛОТО - ПЛАВАЮТЬ ДИКІ КАЧКИ, КВАКАЮТЬ ЖАБИ, НАЛЯКАНІ ЧОРНОГУЗОМ. СТОЇТЬ МАЄТОК НАД ЧОРНОЮ ПРІРВОЮ, В ЯКІЙ ДЗЮРКОЧЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, АЛЕ ДУЖЕ СТРІМКИЙ І ГОЛОСИСТИЙ СТРУМОЧОК... А ДАЛІ СВІТЛА ПОЛЯНА І ГОЛУБЕ ПЛЕСО ІНШОГО ОЗЕРА. САМЕ ТАМ МОЖНА ПОЧОВГИКАТИ НОГАМИ ПО РІЗНОБАРВНОМУ ПАДОЛИСТУ... А БІЛЯ ТРЕТЬОГО ОЗЕРА - НОВОЗБУДОВАНИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР - ЦЕ МІСЦЕ ОСОБЛИВЕ І НЕ ТІЛЬКИ СВЯТЕ. САМЕ ЦЯ МІСЦИНА ВИГЛЯДАЄ, НАЧЕ ВІКНО У НЕБО. ВЧЕНІ ДОСЛІДИЛИ, ЩО В ЦЬОМУ МІСЦІ ОСОБЛИВЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПОЛЕ - ТАМ НАВІТЬ ЗБИРАЮТЬСЯ ЛЮДИ, ЯКІ ХАРЧУЮТЬСЯ ЕНЕРГІЄЮ СОНЦЯ...
ОСЬ ТАКІ РОЗДУМИ НАВІЯВ МЕНІ ВАШ ВІРШ. ДЯКУЮ ЗА ОТРИМАНУ НАСОЛОДУ!
Томаров Сергей відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Оля! В красивом месте Вы,живете. С теплом,Я.