UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Ключ від згорілої хати - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно отримати такий відгук... 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння...
КВМ, 15.09.2012 - 02:06
Ну над цим можно і поспорить ( скажим так де документально це підттвержжуеться а пока це ОБС). Що до верлібра да таке направлення є але ним потрібно вміти користуватися. саме більше нім користувався Блок і частенько за це получав. проте якщо ві порівняєте свій твір з його то побачете й самі. Верлібром писаті не так просто як думається. Я то зрозумів підтекст вашої теми, але я не каждий, та справа ваша... Я просто подумав що з вашого вірша може вийти гарній класичній вірш який кожен зрозуміє... успіху 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Про те як нищили українську культуру і мову протягом останніх 300 років - і не тільки - існують масса документів і фактів. Ігнорувати їх - це просто зневажати народ серед якого Ви живете. І нинішня політика цієї банди яка опинилась при владі - це просто виходить за будь-які рамки.А щодо цього твору - він багатозначний - твір взагалі не про це. Кожний його розцуміє по своєму. У творі ж навіть слова "Україна" немає. До, речі, його переклали російською кілька перекладачів з Росії - вийшло цікаво. Хоча змінився контекст. Є читачі - з досить знаних літераторів, які цей твір оцінили високо. І перш ніж писати зауваження по стилістиці і формі твору навчіться спочатку грамотно формувати фрази українською мовою - у Вас помилка на помилці. КВМ, 14.09.2012 - 12:56
Це приємно, що ви так гарно знаєте древлянську міфологію, якби ще незабували про римування віршів, я зважаю що кожен хоче своє особісте внести в літературу та віршонаписаня, але ж помилуйте придержуйтесь якіхость канонів. Ато у нас получається як щось потрібно споминаємо про демократию де потрібно і не потрібно, а ненада забуваємо... не прийміть буть ласка в свій адрес, це просто алегорія...Що я хочу зауважити, наприкладі так як Ви знавець історії зважте в цей час крутять рекламу плутократи з "Ватьківщини" що українська мова всіма царями і комуністами заборонялась, так. Я не такий знавець історії але прикинув У нас друкуваня книг Федоровим коли началось? як могли царі до книгодрукуваня заборонять якусь мову у нас же до цого книги писали монахи а вони посали тільки на старословянской грамоті і церковними канонами. Так запитуеться далеко на брехні заїдеш... Що до вашого вірша Тема мені сподобалась, а от з стилем потрібно попрацювати... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо чесно - Ваш хаотичний відгук я не зрозумів. Верлібр - цілком канонічний напрямок мистецтва. Ним писали здавна. І в народній творчості верлібр був і є. А відносно знищення української мови - так це було - це факт. І Валуєвьский указ, і Емський циркуляр про заборону української мови були, у тотальне знищення української культури від Андрія Боголюбського до нашого часу - це факт - нажаль.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Радий, що Вам сподобалось.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця фраза стосувалась давньої словянської міфології і релігійних культів полян. Дуб вважався деревом священним. Окремим старезним дубам поклонялися, вбиваючи в них ікла вепра, вважали, що це дерево Перуна.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
