І дні летять...Невпинно й невблаганно,
Перед очима тисячі обличчь
Запам*ятаєш кожного старанно,
І пам*ять ця незламна для сторіч...
Нехай ми проживемо безліч років
Забудемо про власні дії всі,
Та хай лишаться цінні кроки,
Що барвами були у чорно-білому житті...
Нові переживання...Радість...Сльози...
Безумні вчинки всупереч суспільству,
Які закреслюють найнеймовірніші прогнози
Сіяють зіркою в різдвянім дійстві...
Як інколи бажаєш все змінити
Наприклад встати з лівої ноги!
Немов лелека в вирій полетіти
Залишивши всі біди в самоті...
О! Як чудово відчувати
У серці тонну відчуттів!
Ти можеш знову вірити...Кохати!
Блукати з вітром поміж двох світів...
У цьому світі все закономірно
Якщо живеш ти "за листком",
Уранці кашу жуючи помірно
І запиваючи щоразу молоком....
І світ залишиться таким
Допоки всі ми будем жити у режимі,
Задовольняючись самим малим
Блукаючи до смерті в непрогляднім димі....
