Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: У МАТЕРІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Белка Владимировна, 08.09.2013 - 01:17
Поки в нас є мати - ми діти. Хай ми якомога довше залишаємость дітьми, а наші мами живуть серед нас - на землі. Тим мамам, що пішли - вічна пам'ять і червоний куток у серцях дітей Співчуваю
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро ...Ти у всьому права...Так інколи хочеться побути маленьким хлопчиком у мами на руках...
Дід Михалич, 28.01.2013 - 01:17
слова тут зайві................... ..................................співчуваю.......... посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та нічого...Дякую... Розум змирився давно,серце ніяк не може... Як багато помилок ми робимо в молодості.І як часто,самі того не помічаючи,завдаємо болю батькам... Не повторюйте чужих помилок,будь ласка... посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибач,Таню,чомусь тільки тепер побачив цей коментар .Я хотів би вірити,що мене почули і пробачили.Якщо можливо пробачити...
Крилата (Любов Пікас), 06.10.2012 - 21:28
Зворушив до сліз. Відчула твій біль. Моєї вже немає 11 з половиною. А слова і думки завжди, друже, мають значення. Я в це свято вірю! Сильно написав!
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Я наробив у своєму житті багато помилок.Більшість із них уже не виправити...Сильно написав,бо сильно болить...Дякую,Любо.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,повчально...Краще вчитися на чужих помилках...Дякую Вам
Яна Бім, 03.10.2012 - 23:12
Так, в мені, принаймні... Я подумала, чи встигла я вибачитися і подякувати...і чи встигаю...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибач за різкість,але...Не мели дурниць.Все ти встигаєш.
Яна Бім, 03.10.2012 - 18:13
Головне, що вірш має, несе і передає емоцію, причому - відчуваючи емоцію автора, кожен читач має свою. Це ж так важливо - розворушити добро в читачеві.
Jaroslava, 02.10.2012 - 22:43
Так,з плином часу чомусь здається,що тих боргів перед батьками більшає.,
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.Ви праві.Інколи цей тягар стає нестерпним,але його всеодно доводиться нести,долаючи шлях на свою Голгофу...
Відочка Вансель, 02.10.2012 - 22:35
Чуттєво,душевно.У мене є вірш"Мамочка,прости,что не звонил"(письмо сына к маме).
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую.Знаєте,і мені хотілося б так сказати:"Мамочка,прости,что не звонил".Та,на жаль,уже нікому...Что имеем-не храним,потерявши-плачем. Яна Бім, 02.10.2012 - 21:21
Спонукає задуматись, а це вже величезний плюс твого вірша. До того ж рима досконала...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не зовсім і досконала-в одному місці шкандибає)Та і з розміром нелади...Але ти ж знаєш,мене то мало обходить...Я ж більше для себе пишу...Всеодно,дякую тобі Лілея Лозова, 02.10.2012 - 21:16
Слово - найбіше джерело сили, воно завжди має значення. Важко втрачати людей, яких ми любимо, у будь-якому віці, алеморальну відповідальність перед ними ми несемо все життя, треба жити пам'яттю і робити так, щоб кожним нашим вчинком можна було пишатися. Вічна і світла пам'ять Вашій матері.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячний за коментар та доречну пораду.
|
|
|