Я знов дивлюсь у твої очі,
І вкотре падаю з гори,
Вуста солодкі,присмак ночі,
Вертаюсь до німої гри….
Лиш світла мрія – порятунок,
Жевріє у густій пітьмі…..
Я збережу твій поцілунок,
А тіло лишу у вогні…
Поглянь в нічне, холодне небо,
В мої безмежні, темні очі,
Твоїм очам зустрітись треба
Із поглядом моєї ночі….
Я знаю, що жага нестерпна,
У полум’ї - і ти – і я!
І пристрасть наша також смертна,
В пітьмі розтанула зоря….
Терпкий цілунок – мов отрута!
Розлука нам подарувала,
В душі вирує буря люта...
Зникає все, що так кохала…….
Краплина впала на підлогу,
Розбилась ваза почуттів….
Про біль я прокричу лиш Богу,
Мене Він завжди розумів!
Запалю свічку…й помолюся…..
А потім гляну у вікно….
Думками я тебе торкнуся,
Згадаю , як усе було……
Стою в вікні….осіння сирість….
Троянда тихо помирає…….
Я Богу дякую за милість,
За те , що є, й чого немає!
Удари серця чути скрізь,
Троянда ритми відбиває…..
Вона вмирає в морі сліз,
Нічого вічного немає!!!!
так гарно все починалось.... 
дуже гарно, чуттєво 
так і буде!!!!! 
дякую!!!!!!!!!!!!!!!!! 
дякую...... 
