UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: shunigka: Смерть - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 06.12.2012 - 11:34
СПІВЧУТТЯМатвія 23:37-39 « Єрусалиме, Єрусалиме, ти вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає курчат під крила свої! Але ви не захотіли... Ось ваш дім покинутий і залишений вам. Бо говорю: віднині ви вже ніколи не будете бачити мене, аж поки не скажете: «Благословенний, хто йде в ім’я Єгови!» Як Я хотів би вам допомогти! І стати другом, поділивши горе. Та в світі цьому так убогі всі – У звабах і бажаннях, наче в морі. Вам всім потрібні не пусті слова – Улесливі, принизливі, у злобі. Подачки вам, мов лепти дві-- Залишать вас назавжди без свободи. Єдине, що зосталось в чистоті – Священне Слово, послане від Бога, Бо здатне проникати у серця І випрямити кожному дорогу. Лукавства в світі без кінця, Людина розумом не може осягати. Дорогою життя не зможете пройти, Щоб мудрість Божу не питати. Не здатні ви збагнути всю убогість До чого докотився людський рід: Шість тисяч літ у марноті минули, А він розгублено мовчить! Візьміть у руки Слово Боже, Не напоказ, а пильно дослідіть. Ніщо вам більше не поможе Відкинути облуду й подолати гріх! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
