Він ямбами навиліт перешитий,
Слова у душу скалками вп’ялись.
Без пісні не уміє дня прожити,
Як без проміння сонячного - вись.
А як неспокій хмарою заслонить
Його натхнення хоч на мить одну,
Любов’ю він оновлює гармонію
Іскри́ Господньої і талану.
У боротьбі між римою й собою,
Синців не боячись і рваних ран,
Ніколи не відмовиться від бою
Боян, який забрів у нотний стан.
03.12.12