Я люблю тебе, моє місто Франкове
…Старенька вулиця у спомині дощу
Маленька квартира у крихітному будиночку
На вулиці NN
Стіл закиданий книгами
Із нудною вищою математикою
А вона сидить за тим столом
І з висоти дивиться у вікно
На місто
На дахи будинків
Які вмиваються від пилу буднів…
…Нова ратуша зі старими спогадами пожеж
Реставрація колишніх політідей
Яка втілилася в історії краєзнавчого музею…
…поїзд від’їхав
З криком радості кричить сумне “Прощай!”
старому вокзалу
Із зеленим куполом
Який полущила історія
романтичних приїздів-від’їздів…
…мабуть, привиди пахнуть історією
Із сотнями скарг на теперішнє
З доречністю німого докору
За вбивство безсмертного палацу
з гордим прізвищем
ПОТОЦЬКИХ…
…від каменів лише іноді пахне війною
Точніше захистом від війни
Вали з безліччю претензій на возвеличення спокоєм
І з сотнями позовів у суд на «мистецтво»…
…Старий скверик із пам’яттю дерев на сто років
із залишеними на лавочках
записками модернового суспільства
зі змістом зізнань у коханні
коханні з першого погляду
тут
на площі Міцкевича…
… театр
із крихтою натхненного мистецтва в серці
старий ФРАНКО
у пам’яті минувшини…
старий Франківськ
в фонтані ліхтарів
під шепіт із старенької альтанки
під музику оркестру скрипалів
танцює танго…
…нудні зошити
з нудною теорією
чекають на зустріч
З повчаннями вічних математиків
про користь математики
А вона все ще дивиться у вікно
З шаленою думкою:
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МОЄ МІСТО ФРАНКОВЕ!
