Ти говорив,що все буде добре.....Все і було добре, аж 3 місяці....За цей час ти став найближчою для мене людиною....А потім,в один момент, ти зруйнував все....Ти повернувся до старого життя,просто використавши мене для своїх цілей....Ти казав,що кохаєш, але зараз ти спиш з нею в одному ліжку,обіймаєш її,цілуєш.Не соромно?Навіть якщо ти її тоді кохав,а не мене,то чому ти говорив стільки поганого про неї?Тяжко...Коли ми останнього разу розмовляли, я сказала таку фразу \"коли буде скушно-то звони\", а ти відповів, \"не говори так ніколи\", наступного дня ти помирився з нею.З моменту нашої останньої розмови пройшло рівно 6 днів....Кожного дня,кожну цю хвилинку я дуже хочу тобі написати,але... але тобі це не потрібно.Чому я так сильно тебе кохаю?Просто ти завжди говорив \"ты не такая,как все\"і я тобі вірила.Просто кожного разу коли ти мене обіймав,я була найщасливішою. Ти для мене більше як кохання- ти для мене як повітря....А тепер тебе немає,немає мого повітря,немає нічого. Але мене радує те,що ти тепер насправді щасливий, ти з нею.....а я, а я все одно буду тебе кохати....дуже довго....все життя....просто я справді не можу без тебе, сумую за тобою дуже.