Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Народний депутат Повалій. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 27.12.2012 - 21:25
Продовження вірша "ЖИТТТЯ - НЕ ГРА" :(А не негра ) Якби ж, неначе ті воли, усі добродії в один бік воза потягли на толк народові. За казематом – каземат… Всі хочуть краще жить. Та головне – не ласий шмат, а те – кому служить. Уперто битим шляхом йду, умитий зливою. Стрічаю лихо і біду, та все ж – щасливий я. Чи ти поет, чи журналіст, хоч з усіма дружи, – за гріш в політику не лізь, добру завжди служи. Мистецтво витягнуть воли… Чи в тому рація? Найбільш бентежить і болить: чи буде н а ц і я ? 2004 З моєї книги "Повстали приспані тривоги" Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я знаю, що не одну мене болить усе те, що твориться у державі, але не витримую і...
Олександр ПЕЧОРА, 27.12.2012 - 21:20
Давно люблю я Таю Повалій...Ж И Т Т Я – Н Е Г Р А Артисти й слуги ЗМІ, – скоріш – продажна братія. Купити може їх за гріш панок чи партія. Їм тільки б обіцяцьок тюк й побільше гонору. Враз перекупить їх бандюк, зманивши доларом. Сумнівний лідер повелів під біг-портретами співати Таї Повалій з «авторитетами». Майстрів і шушваль загнуздав цупкою мрією. Усяким масам джазу дав із ностальгією. І, може, стали жируни напівнародними. Але лишаються вони пустопородними. Монетами бандюк манив і кабінетами. Але насправді є вони маріонетками. Прапракорінням у світи брати Шевченкові… Чи артистують там вони лиш приймаченками? Втім, не про те найбільш болить. Митці є славні. Достойно скрашують вони діла державні. Та скільки ж різної «попси» країна матиме, коли за кусень ковбаси й дебіл «лабатиме»? Театр абсурду. Тут умій роль мати дивну. Життя – не гра. Нащадку мій, живи людиною. При владі чи за звичку ти у опозиції, але до всього май завжди свою позицію. Хай зозла лусне *** лис, світ не розколеться. Земляче творчий, не тягнись за бандюковичем. Коли під дудку сатани кожуха вивернув, – тягни рядно чи не тягни, – програєш вибори. Продажній братії кажу, – у вас і коди є, доходи, кайф від куражу… Та скільки шкоди?!. Збиваються на манівці митці й аматори. Люд любить совісних співців, порядних авторів. Не гріх за лідера свого до справи братися. Але роздмухувать вогонь і продаватися?.. Якби ж ніколи не була мораль іржавою. І щоб ніхто не торгував назло державою. До влади рипаються знов колишні з «бувшими». Чи ж досягатимем обнов, крививши душами? Хоча, здається, ціль близька, та чи ясна мета? Політика – вона слизька, хто з наших там? Коли ж без неї – аж ніяк, іди не на словах. Поет і в гурті забіяк – глашатай, не слабак. Багато може журналіст. Він будоражить люд. Якби ж не ріс у нього хвіст. О, скільки ще іуд! Якби ж, нен Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікаво коли він останній раз ТАК на першу леді дивився?.. Пані Людмило, візьміть до уваги, а то Ліхута тут явно програє...
Любов Ігнатова, 27.12.2012 - 08:43
І ми не сумніваємось, що нам Все розповість... Ну та... Як її там?.. *** Щойно почала із президентом працювати, Як дивно стала розмовляти... Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там, напевно, вірус умівкни (укімвни, умикни...) ходить по членах їхньої партії...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І не говоріть, піт би хтось з чола витер.
|
|
|