Хотіла б повернутися у той час,
коли в моєму житті був ти.
Коли мала можливість
Дивитися тобі увічі
Коли мала можливість
Говорити з тобою
Я не бачила тебе уже півроку
За цей час, мабуть, я подорослішала
Десь років на десять.
Я уже не та маленька, наївна дівчинка
Яку ти колись знав, кохав.
І я б хотіла у цю морозну, сніжну ніч
Зігрітися в твоїх обіймах
Знову зустрітися поглядами
Знову відчути тепло твоїх долонь
Проживши довгий час без тебе
Я навчилася більше цінувати час
Все те, що присутнє в нашому житті.
А ти знаєш…я не говорю про біль
Його уже нема
Я просто відпустила тебе..
Залишивши собі лише згадку
Про той прекрасний час.
А вчора думала,
чи зможу я ще колись покохати
Чи зможу впустити в своє серце
Нове кохання
Назвати когось…коханим.
Не знаю…
А ще переглядала фотографії
На тих знімках я впізнала
Щасливу людину, точніше закохану.
Людину…в якої світилися очі.
Саме ти заставив мене
Змінити своє життя
Саме ти…саме твоє кохання
Змусило зламати всі мости.
Цим листом, я насамперед хотіла подякувати
За прекрасну зіграну роль в моєму житті
За усі світлі, чудові ранки.
А віриш, я знала, що таке щастя не довговічне
І що скоро ти зникнеш із мого життя
А так хочеться….ще раз, хоч один раз
Щоб на мить перетнулися наші дороги.
В.Б. це Вам лист у минуле....
.... ех... чуттєвий у Вас вийшов лист, такий насичений болючими почуттями, хоч і Ви пишете, що вже не болить.....але по-моєму ще шкрибе по серцю .... та любляче серце буде кохати, воно просто не зможе без кохання