Ніколи не знаєш чого чекати
Від завтрішнього дня,
Не знаєш чи прийдеться брехати,
Чи повернеться рідня.
Чи знайдеш таку людину,
Що зможе пробачити,
Таку, що не кине у важку годину
І друге ''я'' в тобі побачити.
Та чи варто шукати,
Коли ти впевнений, що такого немає
І знову подумки страждати,
Коли душа твоя вмирає.
Душа гниє у повсякденному болоті,
Не бачить радості життя,
Мабуть помре у тій скорботі,
А де залишусь я?