Вона помирала тихо й інтелігентно.
Душа розбивалась як кришталь Swarovski.
З крану капала вода й було досить темно.
Зустріч із ним, як круїз
на лайнері Silver Whisper.
А серце тріщало по швах,
як сукня від Деббі Вінгхема.
Вона помирала досить таки інтелігентно,
У тиші читала вірші Ахматової,
а тіло як китайська фарфорова ваза,
ну знаєте та, що династій Юань,
Розбивалось від кожного подиху.
Знеболююче - лимонад у келиху,
Майже як вино Мутон Ротшільд.
На столі валялись книги по етикету,
Вона ж помирала інтелігентно.
Замість кішки Ashera мала Мурку з базару
І жила в простій комуналці
на дивані від бабці...