Ніхто мені ще віршів не писав.
Ніхто ще не присвячував до нині.
Душі своєї тайної святині
Ніхто ще у рядках не виливав.
Ніхто ще не присвячував до нині
П’янких молитв в римованих рядках.
Ніхто ще не підносив у руках
Душі своєї тайної святині.
П’янких молитв в римованих рядках,
Призначених для двох сердець дуета…
Любов хмільну сп’янілого поета
Ніхто ще не підносив у руках.
Призначених для двох сердець дуета
Ніхто мені ще віршів не писав,
Ніхто ще у рядках не виливав
Любов хмільну сп’янілого поета.
и лично мне, например, не хотелось написать тебе стихи
ибо появление их означало бы, что я влюбился, безответно, безнадёжно
и до меня уже дошло, что безнадёжно и безответно
Dyed Fox відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А жаль,бо Ви так чарівно пишете.Я сьогодні якраз написала одного вірша для зайомого.Не знаю,чи йому сподобається.Ви варті того,щоб Вам присвячували вірші.Гарного вечора.
Dyed Fox відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
потому что часть времени, которое он мог бы прожить как-то общаясь с любимой женщиной,
он будет тратить на сочинительство стихов, пусть даже и ей
а мог бы обнять её, рядом посидеть, гладя её волосы, ну и много чего ещё мог бы сделать вместо того, чтобы марать бумагу
Dyed Fox відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00