Я уявила собі серце без любові,
Неначе камінь із чужих долонь,
Майже без пульсу.В ньому немає крові,
Немає іскри запалить вогонь.
А як нема вогню-воно холодне,
Воно чуже-комусь лиш душу рве,
Нікого не жаліє,не пригорне,
Десятою дорогою мине.
В ньому немає співчуття,розради,
Воно не завмирає,не щемить.
Хто може відповісти Бога ради,
Навіщо серцю без любові жить?
Життя не стелить нам під ноги шати,
Таке як є.Цінуймо кожну мить.
Те серце,що навчилося прощати,
Воно не зможе без любові жить.
