Нам – у безвихідь? За Дунай, або –
в н е і с х о д и м і предками простори.
Але по дну нам, бачите, слабо́
попід рядняне, аж червоне, море.
На жаль, ми все ще хворі від крові
і від такої немічної долі.
Діагноз: перемкнуло в голові
від щастя жити
з урками на волі.
Нам страшно від примар НКВД.
Ще діє ним запущена програма,
хоч видно всім, куди кого веде
дивізіон хазар і чингізханів.
Розтягнуті і банки, і спілки́.
Ще є повітря!
Втрачена свідомість,
що є земля, вода і нерухомість,
яку додирибанять їх синки
та й кануть у офшорну невідомість.
А ви тут розбирайтесь з «язиком»
та розпинайте «винних» на гілляці,
у кого все ще кігті, а не пальці…
А «кровосісі»* щезнуть «за бугром»
десь за замком
у замку чи в палаці.
Ой, не одному айкнеться тоді…
…Поетам признаватися не стидно,
що п и ш у т ь н и м и
вила по воді.
Поети відкривають очевидне.
А от пророки – те, чого не видно,
коли кермують іроди-вожді.
Пророк не йде прислугою до Музи,
коли на ближніх точаться ножі,
коли сліпі та люті боягузи
на шиях слабодухих «любих друзів»
привласнюють досягнення чужі,
коли жирує тля гоноровита,
коли не в моді співчуття сердець,
коли Жінки готові хоч на герць,
а сильна стать – Femen заборонити,
коли на крові зводиться мечеть,
коли в чаду – культура і освіта,
а цвіт науки шашелем побитий,
коли хамлом знедолені ущерть,
мігрують в рабство діти посполитих…
…Пророки починають говорити,
коли самі приречені на смерть.
Міняються століття і епохи,
аж поки грім не вдарить із висот.
Ведуть людей поети і пророки,
та тільки цього буде мало, поки
їх не очолить воїн-патріот.
* – Лексичне новоутворення на Банковій від слова кровососи.
![I.Teрен: 9. ВИХІД[i] (З ЄГИПТУ І В НІКУДИ) [/i] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
