Прощанням, без можливих рандеву,
Прошу всім серцем, не карайте.
Хоч ми зустрілися на сайті,
Ви так близькі, немовби наяву.
Я вилив душу в мегабайти,
Ефірами тримаюсь на плаву,
І, день у день спілкуючись, живу,
Тож, не кажіть мені: «Прощайте…»
Хоча нам не відчути навсправжки
Руки торкання ніжне до руки, -
Підтримка, добросердя, щира мова
Для мене - сонцесяйні промінці,
Що усміх вигрівають на лиці, -
Буття веселка різнокольорова.
20.03.13
Прикро визнавати, та інтернет ( в усякому разі для мене особисто) - це можливість розірвати замкнене коло: робота-господарство-сім'я-робота, і, так би мовити, єдина розвага в забутому Богом селі
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
теж ловлю себе на думці, що в інтернеті маю більше друзів, ніж у рідному місті. Але наразі не вважаю це проблемою. Бо досить легко підриваюся в дорогу і мандрую новими місцями
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спілкування в інтернеті добре, але це інтелектуальна справа, а мовно - емоційний апарат на голодному пайку. Бо людина створена саме для живого спілкування
Та що поробиш - ТЕХНІКА!