Музика й виконання Анатолія Супруна
Гурт "ГІЛЕЯ"
Ранок затуманений
стеле теплий сум.
Вишиванки мамині
березню несу.
На сріблясті котики
крапельки мрячать.
У серденько зморене
лебеді ячать.
Спомини гаптовані…
Крапля на щоці.
Впали на чоло мені
срібні промінці.
Подивуйся, братику,
на барвисту гладь.
Вишиванки мамині
лагідно погладь.
Напилися повені
береги Сули.
Вишиванки-спомини
знову розцвіли.
Ой літа-журавлики,
вже спада вода…
Розквітай і радуйся,
земле молода.
Вороття нема мені,
та в душі несу
вишиванки мамині –
березневий сум.
До серденька туляться
ніжні пелюстки.
Променяться й журяться
рідні рушники.
Без "краплі на щоці" слухати неможливо... Дай Боже здоровя матусі!!! Та пригадалася бабуся (Царство їй Небесе)... Спасибі Вам, шановний Олександре Андрійовичу!!! Хай Вам буде лише добро і щастя!!! Якою ж НАРОДНОЮ ДУШЕЮ звучить цей твір!!!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже й дуже дякую... Пресвітла пам"ять...
Цю пісню мама слухала не раз, та вже чотири березня минуло, як померла.