Вона була дочкою імператриці,
все решта неважливо прості дурниці.
Подумаєш розкішне життя забезпечене
вона ж принцесса на щастя преречена.
Та доля інакше розпорядилась
і життя по іншому скінчилось.
З дитинства пішаком була
в дорослих справах
вдягнули королівську мантію
щоб зіграти саму блискучу партію.
Змалку виховували майбутню королеву
не цілі ставити
а наказувати і ні в чому собі не відказувати.
Потратила тисячі ночей
щоб мати впевненість серед тисячі очей...
Незмінна переконаність
підтримувала її коли
відправлялась в далекий край,
що чарівність її і краса.
Замінять те чого в неї нема!
На заздрість всім
покинула свій рідний дім!
І тільки раз вона оглянется,
бо більше ніколи туди не вернется.
Іде від дому не знає куди
не знає до кого,
з ким повяже її доля...
Юна принцесса чарівна та наївна...
Розкішно одіта
чекає на появу свого чоловіка.
Насильно поєднали дитячі долі
і вони пристали на королівському престолі.
Королева не знала що їй робити
вона ще дитина...
Так минала її кожна хвилина та днина,
театри розваги, костюмовані бали...
А люди за стінами з голоду вмирали
та не довго лафа ця тривала...
І доля її вогнем запалала.
Весь світ здригнувся.
Париж кровю захлиснувся!
недавно тільки йшла під вінець,
а сьогодні настав королівський кінець
З сімєю король побув останні години,
до смерті лишились лічені хвилини.
Що тепер робити молодій королеві?
Чекати кінця який теж прийде за нею!
Біле плаття наділи на неї.
Настав час...
Час піти вдові-королеві...
Полетіло до долу біляве волосся
потускнівше від смутку,
мов зчорнівше волосся.
Натовп в слід їй кричав обідні слова,
наче душі і серця в неї нема...
Наступивши на ногу бездушному кату
з останніх сил зуміла сказати:
- Вибачте я не хотіла! Сказала вона
це були останні слова,
пред тим як покотилася її голова!
З гордо піднятою головою,
вона прощалась сама з собою...
Ставши жертвою революцій
попала під впоив екзекуцій.
Народившись не в тому місці
не в той час
доля може погубити вас...
в день 2011 року...