Мов яд гримучої змії,
Шипить у жилах алкоголь,
Мінорно з диму й матючні
Б'є в скроні:до,ре,мі,фа,соль
І ля,і сі...по барабану...
Невдовзі вщухне карнавал,
Трагічно схлипне фортеп'яно-
Кістлява виграє фінал.
Та голос внутрішній,мов дзвін,
Поміж бемолями гуде:
"Кинь чорним димом,встань з колін,
Бо Суд настане-вже гряде!"
У кожного є надзадача...
Для чого ти у цім житті?
Ти плачеш?-Це горілка плаче...
А Він не плакав й на хресті.
Ніякий змій,ні Мефістофель
Не допоможуть нести хрест.
У кожного своя Голгофа,
Своя ганьба,ім'я і честь.
