Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: У пам'яті візьму я передишку… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Відочка Вансель, 27.05.2013 - 17:31
Ваші вірші просто неймовірні.Коли я почитала перші-то була навіть здивована,що так можна писати гарно.Це просто незрівняно...Якщо чесно,то цей вірш я не прочитала через назву.Я знаю,що сама рідко прислухаюся майже,та я би змінила слово передишку.Вибачте,я знаю,що не завжди потрібно радити.Тільки воно мені якесь не дуже українське.Це,напевно, все,до чого я можу"придратися"... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Відо , за коментар. Я рада, що ти не байдужа до вибору моїх слів-образів. Можливо, і здалося тобі це слово кострубатим, нерідним, але воно нашеньке і саме тут якнайкраще виражає думку , що інколи пам*ять не хоче забувати те, що відкинути хочеться у забуття. І тут вже не відпочинок, не перепочинок, а саме передишка на ту відстань пам*яті, яку, чомусь, так хочеться забути. (глибокий вдих і видих при утрудненому диханні "пам*яті"). Шкода, що наша зустріч затрималась через слово.
Любов Іванова, 26.04.2013 - 18:44
Ти не приходь з минулого, будь ласка,Й забуду я навіщо там була. Якби ж то так..... Дуже хвилюючий тв1р..... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як би ж то, Любонько, дякую, що зайшла
Леся Мельник, 19.04.2013 - 22:48
Час добрий лікар.Все минає і це мине, перестане боліти...Чудовий вірш.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то!!!Дякую за розуміння
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так інколи хочеться десь загубити спомин, дякую
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за щедрість
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за зустріч і розуміння
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Раю, ми одночасно забігли на наші сторіночки, рада тобі
Салтан Николай, 10.04.2013 - 20:05
... щасливі (в минулому) спогади не покинуть нашої свідомості... адже чим сильніше ми намагаємось їх виштовхнути тим сильніше вони тримаються, а просто бути осторонь них не вдається... тому , на жаль, вони неодноразово будуть навідувати і завдавати болю
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все так і є, Салтане, дякую, що завітав
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, не забувається дякую
|
|
|