Погляд, як карти з Богом,
Гра неможлива. Утопія.
Сонце так смажить, зо попелу -
Я на твоєму плечі.
Гострю думки-мечі
Із ренесансною втомою
Хочу зродитися комою,
Щастям, гучним прологом,
Погляд, як карти з Богом,
Карта на наше грядуще,
Душі, як кавові гущі,
Запахи плоті сплелися,
Де ж ти фатальна милосте,
Дай же дізнатись імення,
Крила на наші рамення,
Сором на нас самих,
Час всю непевність підстриг,
Можна тепер Ікаром,
Нужбо обоє в парі,
Падати тож не вперше.
Знаєш, любов, як звершення,
Ніби життєвий приділ,
Дивний магніт у тіл,
Нас приєднав прожогом.
Погляд, як карти з Богом.
10:36
24.11.2012
Гримайлів
