На небі веселка-місток горить.
Ти вийди, коханий, хоча б на мить.
Зустрінемось, любий, на п’ять хвилин,
Як злива, пройду – і ти знов один.
Крап-крап, дощик вщухає.
Мила кохає чи не кохає,
(Крап-крап, дощик вщухає)
Ти не дізнаєшся…
Веселкою з неба тобі всміхнусь,
Ти будеш чекати – не повернусь.
Мене виглядатимеш до зими.
Не мокни, коханий, не пара ми.
Крап-крап, дощик вщухає.
Мила кохає чи не кохає,
(Крап-крап, дощик вщухає)
Ти не дізнаєшся…
Ти камінь твердий – я жива вода,
Думками старий, а я молода.
Хмаринкою в небо злітаю знов,
Вода камінь точить – така любов.
Крап-крап, дощик вщухає.
Мила кохає чи не кохає,
(Крап-крап, дощик вщухає)
Ти не дізнаєшся…
