Подаруй мені долечко вміння прощати,любити.
Подаруй лиш терпіння і вміння усе відрізнять.
Наче в сповіді світом навчи ти мене все ходити,
Научи всіх сиріток до душеньки лиш притискать.
Ти навчи,що завжди Бог дає лиш потрібне,
Що всі дні не складу я із сонця,бо вмить спепелить.
Ти навчи поділитися навіть окрайчиком хліба,
І всіх рідних,мені дорогих до душі притулить.
Хто це зробить за мене?Самій це зробити потрібно,
Відпускати гілки,коли прірвою буду летіть.
Хоч пораню я тіло.І житиму завжди я бідно...
І залишу я душу в якихось чужих тих століть.
Хтось мене прочитає.І з паперу виріже душу,
Бо в століттях отих вже не буде паперу давно.
Електронні книжки...І писати на папері мушу...
Тільки місяць той самий подивиться в Ваше вікно...
серденько 
