UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Відпусти - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ laura1, 25.05.2013 - 12:55
Треба вірить в слова "Далі буде". У те, у що віримо, те і буде. А вірш неперевершений!  
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 завдяки Вам, у мене сьогодні приємний теплий вечір! Спасибі!  
Андрей Кривцун, 06.05.2013 - 23:47
И как бы ни было трудно,И как бы ни отбивалась - Но дальше всё-таки будет, Ведь сказка не зря начиналась... *** И ты, Люб, меня называешься озабоченным весной Котом??? Ну-ну... 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тобі по-секрету: я теж із родини кошачих. Я, навіть, вночі непогано бачу... 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 дякую, Лесю, зі святом!
Маргарита Шеверногая (Каменева), 05.05.2013 - 18:20
ГОРИТ ПАСХАЛЬНАЯ СВЕЧА НА ПРАЗДНИЧНОМ СТОЛЕ, ЛИКУЕТ АНГЕЛ У ПЛЕЧА И РАДОСТЬ НА ЗЕМЛЕ: ХРИСТОС ВОСКРЕС! ХРИСТОС ВОСКРЕС! Вот чудо из чудес! И голос слышится с небес: ВОИСТИНУ ВОСКРЕС! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Воістину воскрес!!! Зі святом Вас!
Салтан Николай, 04.05.2013 - 18:59
... ох це кохання, то окриляє, то висушує, як осіннього листка, який тремтить від найменшого подиху вітру ... від найтихішого слова, від найменшого дотику коханого...Гарно 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 як же Ви відчуваєте емоції твору... Це так приємно! Дякую!
Serg, 04.05.2013 - 01:58
 Відпустити не можу! Не треба У блаженство ламати місток, Бо у римах аморфна амеба У коханні злетить вище неба, Й буде сяяти світом зірок... Не благай, "Далі буде" знов буде, Наче доля казкова твоя, Бо у ліриці диханням грудей Я бажав би сказати на людях: "Мало неба, бо там Ти і Я!" 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я так хочу повірити слову...Я так хочу за хмари злетіть... Може варто довіритись знову? Що ж так тіло в обіймах тремтить... Зерня щастя зростив для нас колос... Місяць-дивна небесна свіча... Не тримай- я промовлю уголос, Я твоя- промайне у очах... 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 ану ж, давайте майстер-клас:достойна учениця в Вас!
Анатолійович, 03.05.2013 - 22:30
Я знаю - Любцін поцілунок -найкращий на землі дарунок! Та сто чортів мені в печінку - я ж бо свою кохаю жінку!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оце похвально і зразково!Я виправлюсь обов'язково... І буду дякувать надалі У рамках прийнятих моралі!
Анатолійович, 03.05.2013 - 22:14
От тільки дурити нас, Люба, не треба - ти дівчина супер! Ніяк не амеба! 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отак напросилась в єдиний моментна дуже приємний мені комплімент! Я щиро Вам вдячна за те, що читаєте! А Ви в поцілунках подяку приймаєте? 
Валерій Голуб, 03.05.2013 - 13:59
Відчуваю - він лине до тебе!Десь уже він близенько, поглянь! Як торкнеться - аморфну амебу Перетворить у трепетну лань.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 краще вже у кішечку грайливу-ніжну і пухнасто-муркотливу... Христина Рикмас, 03.05.2013 - 11:52
"Моє тіло- аморфна амеба, Твої очі- в блаженство місток..."-  Вірш-  
Крилата (Любов Пікас), 03.05.2013 - 08:50
А де оптимізм сильної жінки? Далі буде і ще й яке буде!!! Ви заслужили. Просто вірте і все!!!
Рижулька, 03.05.2013 - 08:27
Хоч твоя ЛГ і виривається, і ніби не вірить в "далі буде", але в душі не хоче йти, не хоче щоб відпустив... і хоче щоб далі було.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже вірить, тож і пручається, та все ж залишитись з ним сподівається...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
це чудово!!!
щиро дякую! 
дякую, Христиночко!