Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Де ж межа та між мною й тобою…І та грань, де я є , а де ти… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 14.08.2017 - 13:30
Таню... а прописано твоєю душею і серденьком... Дозволь, моя хороша, не повірити тобі, що це тривога і біль ЛГ... Тільки... якщо дуже треба, то я скажу, що повірила... Дай Боже тобі тепла та любові!!! Зі святом тебе, зіронько!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Іванова, 15.08.2017 - 17:25
Мила Любаню, як ти все розумієш, про те ж і мова, що слова наше - то ми із душею і серцем дякуююю
Тетяна Горобець (MERSEDES), 29.07.2013 - 13:40
Тетянко дуже гарно написала, душевно!!! Зачиталася!!! Забираю!!! Тетянко щось ти давно була у мене в гостях!!! Заходь сонечко я заскучилась!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танюшо, що забігла. А я розриваюся між містом і дачею, а там, крім багатющого зілля, немає нету, от і мовчу, чекаю слушної хвилини завітати до своїх улюблених...
Innessanew, 26.07.2013 - 09:05
Вірш-біографія різних, та, насправді, однієї персони... Глибоко, мудро, душевно і гарно написано! До роздумів хочу додати від себе: нехай наболіле, вистраждане, сумне та все інше, що не приносить радості, піднесеності, бажання до життя - дістається ЛГ і не повертається більше до автора. Не треба горнути свій сум до себе - віддати їй, і нехай їй співчувають. А автору - заповнити вільне місце світлим, добрим, радісним, з усмішками, компліментами, теплом...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна за щире розуміння моїх думок
Відочка Вансель, 16.06.2013 - 12:24
Ви ніби заглядали в душі інших.Мудрість,краса і жіночність...А грань і межа...Та інколи безмежна,і інколи немає...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Відо, таки й справді визначити важко
Окрилена, 14.06.2013 - 23:41
Цікаве відстеження долі ЛГ... Як на мене, то фон у творчості приймає фантазію, домисел, а от сам образ йде від серця. У мене був випадок, коли прстежувала як Автор говорив від третьої особи, ніби не про себе - це психологічний захист (щоб менше питань було про наболіле)...А в самих коментарях емоції викрили це. Але в кожного свої методи, як захистити свого ЛГ, свої маски... Дякую за роздуми Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, що долучилася до роздумів, бо насправді, ми йдемо зовсім поруч...
Салтан Николай, 30.05.2013 - 09:18
дуже емоційно, я б сказав надривно, щемно ... читаючи просто серце зжималось ... Розумію, що не завжди почуття автора і ЛГ тотожні (хоча у більшості випадків ТАК)... та навіть якщо автор включає фантазію, я думаю, що переживання в той момент, коли родяться такі стрічки, не менш болючі і вистраждані аніж в тому випадку, коли їх безпосередньо пережив автор ... адже тут відбувається перевтілення, а воно несе з собою і відчуття ...по крайній мірі я відчув ті відчуття, що Ви передали
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна, Салтане, за глибоке розуміння мого сокровенного слова
Ліоліна, 28.05.2013 - 11:55
Переплакала болем я зраду, У молитву сховала печаль, А рецептом давала пораду. Не собі, а для інших, на жаль.І для ніжної ЛГ, і для мене, Таню... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліно, давно не чулися, рада тобі
irinag, 27.05.2013 - 14:34
Образ, в який помістила все: любов, переживання, емоції... коли все це викладається на папері, то на душі стає легше...Гарно, Таню, відкрито і відверто...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Іринко, вдячна щиро за розуміння
Олена Іськова-Миклащук, 23.05.2013 - 21:43
Кожен вірш-це як народження дитинки, може і не про себе написано, та переживши його емоційно, відчувши серцем-стаєте рідні
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленко, , так насправді рідна дитина...
Lana P., 23.05.2013 - 03:00
як на мене, Тетяно, то це-авторське бачення певних речей, навіяних у будь-якому ракусі власного сприйняття, перевтіленого у ЛГ Дякую за чудові спонукання на роздуми... |
|
|