Розчинюся в твоїй крові
Наркотиком щасливих днів.
Тільки ми одні залишилися,
Під звуки місячного проміння.
Там де перший поцілунок
Змусив танути.
Де вперше зрозумів, що ти моя.
Прекрасна муза, забутого життя.
Тільки зараз і назавжди.
Ми слухаємо солодкі вздохи.
Ніколи невідомого кохання,
Однієї струни - забутого вчора.
Колись, так, ми літали,
Але зараз очей не видно твоїх.
Пусті звуки звучать із твоїх уст,
Й солодкі сльози на щоках.
Я стаю, беззахисним, шепотом
Твоїх мрій про нас.
Запитай у серця свого,
Хто у ньому проживає.
