(З СВІТЛАНИ СЕШ)
Постійно твоє тіло відчуваю,
І шкіри шовковистий дотик,
А ніжність рук…В світах літаю -
Буремний стан, жаги неспокій.
Ти звав мене і палко говорив,
Докази сумління звівши нанівець.
Я так любила! А як ти любив!
Не відаючи, що у цьому є кінець.
Безумство пристрасті! Палкі слова,
Хвиля кохань пристойність перетнула,
Змітала все…Крутилась голова,
Найвищеє блаженство осягнули.
Чим маю я заповнить пустоту?
Тебе шукаю, крихіточку щастя,
Навіть не вірю, що це було наяву,
Так хочеться до губ твоїх торкаться!
Літати знов на перекір часу,
Нехтуючи зміни дня і ночі,
Пестить тебе і йняти чудесам,
Цілуючі твої прекрасні очі.
7.09. 2013р., Київ
