За вікном сірі хмари, збирає на дощ...
Вітер смуток мені наганяє....
Хоч тепло подали ще уранці у дім,
Та в душі його поки немає...
Холод тихо краде́ться в шпарини у ній́,
Вже зима тихо стука в віконце....
Я сижу і тихенько дивлюсь у вікно,
Хоч на мить може гляне там сонце...
Вже набридло під ковдру ховатись вночі,
Про весну тихо мріять про себе...
Хочу па́лкі обійми і море тепла..
Ось і дощ знову падає з неба...
Холод, сильно прошу я тебе,
Відступи, ти мене добиваєш...
Дивно, яка ж є пуста голова,
Коли рифму сидиш добираєш...