Яка тут може бути дружба,
Коли від погляду я млію?..
Яка тут може бути дружба,
Коли про тебе тільки мрію?..
Яка тут може бути дружба,
Коли без тебе небо сіре?..
Яка тут може бути дружба,
Коли ти - це моя надія?..
Яка тут може бути дружба,
Коли без тебе помираю?..
Яка тут може бути дружба,
Коли в думках моїх згораю?..
Яка тут може бути дружба,
Якщо ти душу так тривожиш?..
Яка тут може бути дружба,
Коли без тебе вже не можу?..
Але кохання тут не буде,
Бо ми лиш друзі... Тихо плачу...
Для тебе я в твоїм житті
Мабуть нічого і не значу..
Скажу "люблю", а потім втрачу,
І дружби більше вже не буде..
Ночами лиш в подушку плачу...
Надіюсь, скоро все забуду...
Чудово і так надривно... Кожне словечко наскільки знайоме щодо почуттів. Творіть і надалі! Бо найчастіше лише за допомогою поезії (чи іншої творчості) можна спробувати "вибити" подібні думки із голови. Сама намагаюсь. Поки безрезультатно. Та вірю - все вдасться. І ви вірте. Ви напрочуд добре "одягаєте" свої думки у римовані рядочки Так тримати!