Золотоволоса чарівниця-осінь,
вітер розплітає з листя її коси,
сонця промінь грає на барвистих шатах,
кличе вальс повільний ра́зом танцювати
Блакитноока цариця-осінь,
між віттям щемлива неба просинь,
на грудях намисто червоне з калини,
дерева завбачливо їй килим встелили
Горда й холодна красуня-осінь
скоро забе́ре тепло назо́всім
Усе навкруги мов заворожила
осінь чарі́вна, тужливо-мінлива...
