Не тужу,що минають роки,
Не осипалось листя ще з клена,
Ще з туману пливе з-за ріки,
Теплий сонячний промінь до мене.
А я вже обігрілася ним
Він росте,мене з небом єднає.
З дерев тіні спливають,як дим,
Павутинням стежки обгортають.
А стежки ці сплелися в літа,
Далич міряю кроком хвилинно,
Перечитую їх,як листа,
Хоч вони так летять беззупинно.
Ще листя зелене у клена.
Клубок вітру тримаю в долоні,
Б`ється серце у грудях шалено,
Лише зорі осінні холодні.
