Чи то дим, чи туман, а чи курява-
Не видать горизонту – і край!
Чи то правду говорять, чи дурять нас,
Кожен свій обіцяючи рай.
Дай нам, Боже, відваги і мудрості
Позад себе лишить Рубікон,
Щоб з’єднала майдани і вулиці
Тепла щирість трудящих колон.
Щоб у завтра іти, не згинаючись
Ні від мантії, ні від кийка,
Щоб, до нитки народ оббираючи,
Нам не ставили бідність на карб.
Краплі крові пульсують, волаючи –
Не купітеся знов на обман
З горизонтів душі розганяючи
Оцю куряву, дим і туман!
да,совсем задурили головы людям. у каждого своя правда. вот только плохо когда она шкурная, расчетливая, как ты ее объединишь с горящей в сердце, а не в желудке.
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Боюсь, коли б не получилась класика- революцію задумують мрійники, здійснюють романтики, а результатами користуються негідники. Дякую за візит, радий Вам!
да,совсем задурили головы людям. у каждого своя правда. вот только плохо когда она шкурная, расчетливая, как ты ее объединишь с горящей в сердце, а не в желудке.
