І кожен пише те, що відчуває,
І кожен грає роль,що до душі,
Але, на жаль, по іншому буває -
І не свого́ життя виставу грає,
І нелюдський за когось відчуває біль.
Когось зірки далекі в небо манять,
Хтось хоче бути ближчим до землі:
Вони горять, вони радіють, марять,
Але, насправді, рідко коли знають
Що все, що мають - тільки їхні дні.
На кожнім кроці блуди і отрута,
Не в кожнім кроці місце каяття;
Не кожна спрагла думка здатна те збагнути,
Що не для того в світі цім з'явились люди
Щоб класти голови під смерті знаряддя́.
Хто бачив сонце - той примружить очі,
Хто чув брехню - той правді зна ціну,
А той, хто має в серці найдорожче, -
Той тілом із землі переросте в зорю.