Як з повноти чуття
Я жінку обіймаю,
Енергію життя
Від неї забираю.
Вона і так її
Вже дуже мало має,
Дожити дні свої
Чи зможе вже не знає.
Який поганий я,
Що хочу цілувати,
У неї є не я,
Він буде обіймати.
Пішла б до нього й жить,
Так сил уже не має,
Енергію я в мить
Від неї забираю.
Енергію життя
Смокчу аж двадцять років,
На смокіт мій летять
Нещастя з різних боків.
Хай згине день і час,
Коли мене зустріла,
Бо горе для двох нас
Минути не зуміла.
02. 08.99
