Тобі набридло слухати його пусті балачки
Набридло дозволяти обтирати о себе ноги
Набридло ховати від нього сигаретні пачки
В яких ти топиш власні буденні тривоги.
Ти завжди боялась тиші й самотності
Боялась зникнути в самотній пустоті.
Але ти ніколи не боялась відвертості
Ти жадала знайти її в серцевій частоті.
Але ти не мала від нього ні краплі любові
І тому наважилась переступити поріг страху
І в тій останній з ним шаленій розмові
Ти біль відпустила, як в політ птаху.
Тепер одна, хтось каже, що самотня
Але ти просто справжня й вільна
І життєвої енергії стрілка на сотні
…і душа твоя більш неподільна.