Славний був день, та і вечір не гірше,
Легко спускається сніг весняний,
Десь у душі нові пишуться вірші,
Світяться зорі, мов блиск чарівний.
Мить вечорова розкішна і тиха,
Так притаманна простому мені,
Ніжно пташина співає на втіху
Гарні, прекрасні, солодкі пісні.
Губиться стежечка в травах високих,
Ті, що пожовклі стоять на ровах,
Вітер вишіптує думи глибокі,
Свище й реве на високих басах.
Сонячний захід і місячний схід,
Перші ключі вже курличуть у небі,
Знову весна завітала у світ,
Знову весна, а вже більше й не треба.
Славний був день, невловимий такий,
Десь відлетів, наче сонячний птах.
Хочу його повернути сюди,
Тільки питання: зробити це як?
20. 03. 2014