Кришталевий ранок глянув у віконце,
І промінчик сонця посміхнувсь теплом.,
А в твоєму серці вже не сходить сонце,
Бо його ти бачиш лиш через вікно.
Вщент розбите тіло у страшній хворобі,
Але ясним світлом світиться душа,
Звідки тії сили дякувати Богу,
І ні краплі відчаю й посмішка легка.
Залишились в пам’яті радісні дороги,
І легкими кроки були без вагань,
А тепер у жмені всі твої тривоги,
Вчуся я від тебе біль перемагать.
Помарніле тіло,але серце б’ється,
Так з ентузіазмом,як колись було.
І смиренний погляд проникає в серце,
І в очах глибоких неземне тепло.
Як би я хотіла прихилити небо
І твої страждання в сонці розтопити.
Та сама безсила і слабка у вірі,
Буду в Бога ласки для тебе просити.
28.04.14
Бажаю сили і здоров'я вам і вашій подрузі... 
Як тепло і щиро!!! 
