травень є травень. і кожен шукає тепла,
мимоволі вночі до чужого плеча доторкаючись.
ще не зірвану квітку ти в косу дівочу вплела
і щодня поливаєш, слідкуєш за нею з цікавістю.
ти у пошуках мушлі пірнеш у духовний басейн
і залишишся там, під водою, лічити каміння.
проростеш між коралів, де жоден король або сейм
не дістане військами, і хай тобі вистачить вміння
і нехай тобі вистачить сил відшукати свого.
не ослабне ні зір, ані слух, ані кров не схолоне.
зігрівайся вином і в тобі проростатиме бог.
не цурайся його і тієї води, що солона.
зелено, зелено…руки подібні до сонць,
від любові набрякни, живи і розквітни, посланнице.
травень є травень, і сонях цвіте без корон,
без мети і без цілі, а все ж без кінця посміхається.
P.S. Кожна людина час від часу вірить у мавок, янголів та любов. Шкода, що так рідко.